Одна моя учениця сказала якось: "Не люблю Рахманінова"
    ГоловнаБлог ›  Одна моя учениця сказала якось: "Не люблю Рахманінова" › 

Звичайно, всі ми люди творчі та музичні симпатії у нас можуть не збігатися. Так само, як і думки про живопис. Хтось скаже, що Пікассо – великий геній, а хтось тихенько посміхнеться. Так само і з композиторами. Отже, за що можна не любити Рахманінова?

Якщо ця особистість увійшла в історію, значить, чимось вона (особистість) це заслужила. Хоча для гітари Рахманінов творів не писав, проте для гітаристів (як і для музикантів загалом) він буде цікавий. Спеціально опускаю тиради а-ля «великий піаніст, віртуоз, композитор» і т.д. Не тому, що я так не думаю, а тому, що ви це й так знаєте. Давайте заглянемо трохи глибше і подивимося на ті межі Рахманінова, які не надто афішують.

Оболтус та прогульник уроків.

Як у відомих особистостей заведено? Народився і вже геній. У 5 років він повинен уже грати, а в 6 вже й симфонії складати. Відкриваєш біографію будь-якого композитора, і автоматично очікуєш на свідчення ранньої обдарованості. Так от із Сергієм Рахманіновим не тут-то було. Виявляється, композиторами не народжуються. Перший нестандартний факт з його юнацтва – Рахманінов абсолютно не хотів навчатися в консерваторії і його успіхи залишали бажати кращого. Уроки він часто прогулював і взагалі ставлення до музики було гірше нікуди. Якби його вчителю тоді сказали, що перед ним майбутній композитор, який пізніше синтезує у своїй творчості петербурзьку, московську та західноєвропейську школу, то він би тоді, мабуть, голосно засміявся. Ось які учні часом бувають.

Різкі зміни.

Тільки на час закінчення консерваторії у Рахманінова з'являються перші твори, які пізніше вже будуть сприйматися, як якась його візитна картка » - опера «Алеко», перший фортепіанний концерт і ряд інших п'єс. З чого такі зміни, запитаєте ви? А сталося це після того, як Сергія перевели до Московської консерваторії до викладача Миколи Звєрєва. Ось вам і наочний приклад, як багато залежить від досвідченого та обдарованого вчителя.

Перша прем'єра та перший провал.

Перша симфонія композитора прозвучала, коли йому виповнилося 20 років. Здавалося б – ось він, тріумф! Ан ні…  Пам'ятаєте, я говорила про талановитих вчителів? Так от для грандіозного музичного виконання потрібні не менш талановиті диригенти.  Оскільки симфонія є твором великої форми для оркестру, то як би не був талановитий окремо взятий соліст, для злагодженого звучання потрібен досвідчений диригент. У прем'єрі симфонії Рахманінова диригентом був Глазунов, який, на жаль, так і не зміг правильно налагодити репетиції.

Нервова хвороба.

Третій значний факт із біографії Сергія Васильовича тісно пов'язаний із провальною прем'єрою його першої симфонії – Незабаром після цієї події у нього розвинулася серйозна нервова хвороба і протягом 4 років він не міг ні писати, ні музициювати, ні вести творче життя. Але за допомогою досвідченого психіатра у свої 28 років він таки виходить із кризи і народжується на світ його Другий фортепіанний концерт.  Після успішної прем'єри цього твору нарешті життя композитора і піаніста стало повнокровним - творчим і затребуваним. Наслідували концерти, гастролі, нові твори. До речі, 1911 року тоді вже визнаний маестро побував і в Києві.

Конфлікт із СРСР.

Політичні зміни, на жаль, не проходить для цього музиканта безвісти. Одразу після революції, 1918 року, Рахманінов із сім'єю емігрує до Нью-Йорка. Я думаю, що багато в чому це пов'язано з дворянським корінням самого композитора і відомим походженням його дружини – вона була з роду Рюриковичів. Отже, вже вдруге примхлива Фортуна повернулася спиною до нього. 10 років тривала друга його криза.  В еміграції за майже 25 років Сергій Васильович створив всього 6 творів.  Хоча в ці роки продовжується його діяльність як диригент і піаніст і багато в чому завдяки цьому він нарешті стає відомим.

Смерть Рахманінова пов'язують із його згубною звичкою дуже багато курити. На тлі постійного куріння у нього розвинулася меланома. Вже знаючи про свій стан здоров'я та швидку смерть, він намагався домовитися з радянським посольством про від'їзд до Росії, щоб померти на Батьківщині. На жаль, його прохання так і не було задоволено.

За що, на мою думку, можна любити Рахманінова:

  • Він не піддався новомодним течіям – додекафонії та ін. Тому всі твори цього композитора мелодійні та впізнавані
  • Він багато використовує мотивів-символів у своїй творчості (зокрема середньовічного хоралу) та втілює у своїх творах християнські, духовні ідеї
  • Він розширив мелодійну мову новими інтонаціями – саме йому належить пізніше названа «рахманіновська субдомінанта» та низка інших інновацій у музичній фактурі та ритміці

Цікаві факти про Сергія Рахманінова:

  • Можна не знати про такого композитора, але можна знати його музику – у фільмах часто використовують його мелодії
  • Мелодія пісні ”I Think of You” Френка Сінатри заснована на ліричному Другому концерті
  • З того ж Другого концерту було запозичено мелодію пісні «All by Myself» співачки Селін Діон. До речі, з цього приводу був чи не судовий розгляд із родичами композитора, і в результаті Сергій Рахманінов по справедливості був зазначений композитором для цієї пісні
  • Фреді Меркюрі у композиції «The Fallen Priest» абсолютно дослівно процитував код першої частини того ж концерту - №2.

А Ви любите Рахманінова?

   
   
   

 

06.05.2015р.
Вікторія Куликовська